Таємничi штольнi, замки на високих узгiр’ях, резиденцiї в романтичних парках — за кiлькiстю та красою iсторичних пам’яток Дольношльонське воєводство Польщi може смiливо конкурувати з багатьма регiонами Захiдної Європи. Навiть зi славнозвiсною долиною Луари. Величезний скарб регiону — мiнеральнi води й напiвкоштовнi каменi Судетського гiрського хребта. У Дольному-Шльонську можна вiдвiдати курорти, яким по 500–600 рокiв, пройтися пiдземними туристичними маршрутами старих золотих копалень. А взимку тут — ельдорадо для прихильникiв зимових видiв спорту.
Пiзнай смак таємницi
Невiдомо, що з’явилося ранiше — гори Карконошi чи Дух Карконош. Нiмцi називали його Рюбецаль, чехи — Пан Ян Крконош, поляки — Жепюр. Розповiдали, що той Дух був без пам’ятi закоханий у князiвну-красуню, дочку мiсцевого правителя, яку викрав i сховав у горах. Князiвна, молода та кмiтлива, щоб приспати пильнiсть нелюба, наказала йому порахувати рiпу на городi. А сама тим часом утекла в долину до укоханого нареченого. Вiдтодi до Духа гiр причепилося прiзвисько Лiчижепа (вiд liczyc — рахувати i rzepa — рiпа), а його характер геть зiпсувався. Вiн почав робити рiзнi капостi людям, особливо любить увести в блуд. Мiсцевi досi вiрять: коли у горах гуркотить — це Лiчижепа побивається за своєю князiвною. I тодi навiть носа з хати не вистромлюють.
Багато хто намагався передати образ Карконоша: митцi писали, малювали, рiзьбили його образ. I кожен вiдчував i бачив його по-своєму. Згодом iз грiзного та мстивого Лiчижепа вiн перетворився на дещо приємнiшу постать — сивобородого дiдуся-чарiвника, охоронця гiр i природи, володаря стихiй. Iнколи Дух обертається на сову чи крука, iнколи — на ведмедя. Вiн усе ще любить заплутувати стежки у горах, часом пiдкрадає необачно залишенi речi. Але якщо ставитиметесь до нього з пошаною, то виручить у бiдi, бо в горах, знаєте, усяк трапляється. I нiколи не називайте його Лiчижепою!
Приїжджi слухають цю силезьку казочку i кивають головами: ну-ну, мовляв, кажiть, кажiть… «Iще одна гарна байка для довiрливого туриста», — так думала i я. Аж доки, погостювавши у Карпачi в ресторанi з промовистою назвою «У Духа гiр», не спохопилася за своїм фотоапаратом. Панiкуючи, що друга загублена протягом мiсяця службова камера — це вже занадто, стрiмголов помчала назад до оселi Духа, благаючи всi рiзьбленi скульптури Карконоша, якi траплялися на шляху: «Ну вiддай, вiддай, прошу, повiрю в тебе, як уже так хочеш»… Мiй «Olimpus» лежав на лавцi при столi в овечих хутрах — чорний на бiлому — i як було не помiтити! Знiяковiло зиркнувши на Карконоша бiля входу до ресторану, тiльки й муркнула собi пiд носа: «Ну-ну…».
Будьте напоготовi — Дух гiр, дух Природи у Нижнiй Силезiї супроводжуватиме вас повсюди. Ця земля надiлена багатствами, як мало котра. Альпiйський цiлющий клiмат Шклярської-Поремби, мальовничi Столовi гори, глибокi котловини, куди рiдко потрапляє сонячне промiння, погiднi полонини, лiкувальнi води джерел — «здрої», крутi гiрськi хребти й королева польських гiр — Снєжка (1602 м). У надрах — золото, уран, мiнерали. На горах — численнi замки та палаци, кожен iз своїм привидом. Край зi справдi особливою атмосферою!
Важко сказати, що саме привело у цi мiсця людину вперше. Але вже з XVIII столiття туристи ходили на Снєжку, як на прощу. А прокладення у 1895 роцi залiзницi з Єленьої-Гури до Карпача остаточно закрiпило за мiсцевiстю статус туристичної.
Кожне мiсто Нижньої Силезiї варте уваги, починаючи з Вроцлава — столицi регiону (читай «МТ» № 5’2008). Але взимку безумовними фаворитами гiрськолижних розваг є Карпач i Шклярська-Поремба.
Sudety Life!
Що потрiбно у цих мiсцях туристу для щастя? Зручне вбрання i гарний настрiй. Усе решта є.
Шклярська-Поремба i Карпач роками сперечаються, котре мiсто має право називатися найкращим туристичним центром зимових Карконош. А тому тут повсюди безлiч затишних готельчикiв, ресторанчикiв, смачних гарячих наїдкiв-напоїв просто на вулицi, пропозицiй розваг, сувенiрiв...
Карпач — невеличке мальовниче мiсто пiд Снєжкою, найвищою горою Судет, колишнє поселення золотошукачiв. Його вiзиткою є середньовiчний костел вiкiнгiв Ванг, збудований у ХII столiттi й 1844 року перевезений у скринях до Карпача, де вiдтворений таким, яким вiн i був створений — без жодного цвяха.
Карпач також є чудовою вiдправною точкою для походiв у Карконоський нацiональний парк. Просто вiд костелу Ванг, iз найвищої частини мiста, починаються шiсть рiзних (пiшохiдних, велосипедних, кiнних, лижних) маршрутiв на Снєжку, пiдкорити яку мрiють бiльшiсть туристiв. Тут же знаходиться безлiч пiдйомникiв для гiрськолижникiв i крiсельна канатна дорога.
Найвiдомiший лижний комплекс «Снєжка» має 6 пiдйомникiв i 4 основнi траси. Серед них найскладнiша зветься «Лiчижепа». Без Духа гiр i тут не обiйшлося! Утiм, туристи його не бояться, i Карпач узимку складає гiдну конкуренцiю Закопаному. Ще одна лижна траса, «Злотувка», нагадує про золоте минуле мiста. Хоча назва милозвучна, спуск понад 3 тисячi метрiв — пiдступний…
На схилi Гуралька обладнано спецiальну трасу для любителiв сноуборду. А ще безперечний плюс Карпача — двi саннi дорiжки (1065 i 800 метрiв), якi працюють цiлий рiк, незалежно вiд погодних умов. Санна траса повнiстю автоматизована, швидкiсний режим катання регулюється самостiйно. Усе зовсiм безпечно, але я… не наважилася. Ну, якось дуже вже швидко летять тi саночки!
Є у Карпачi й мальовнича лижна траса «Хоматова» для лижникiв-бiгунiв. А також 9 окремих допомiжних пiдйомникiв, понад 10 трас i чимало снiжної «цiлини».
Але якщо Карпач — визнаний старий король зимових видiв спорту, то Шклярська-Поремба — молода, дiлова i дуже модерна панi.
Курорт примостився на схилах гори Шрениця i славиться насамперед справжнiм альпiйським клiматом. Тут росте псевдотсуга — рiзновид рiдкiсної ялицi, яка робить повiтря цiлющим. Отакi собi Альпи у Польщi!
Минуле мiста пов’язане iз скляною промисловiстю i видобутком коштовних каменiв. Клiмат, ландшафт i трохи сучасних пiдприємницьких iдей спричинилися до того, що Шклярська-Поремба сама стала найцiннiшою перлиною Карконош. За розвитком iнфраструктури вона вже обiгнала старий добрий Карпач i є найбiльшим центром зимового вiдпочинку й лижного спорту в Судетах. Австрiйськi фахiвцi запровадили тут найсучаснiшi стандарти альпiйських гiрськолижних технологiй i методiв пiдготовки трас.
Шклярська-Поремба сьогоднi — це насамперед суперсучасна «Ski Arena Szrenica» — комплекс лижних трас рiзної мiри складностi, кожна з яких обладнана бугельним пiдйомником. Найскладнiша спускова траса «Стiна» (2080 м) офiцiйно сертифiкована для проведення лижних змагань мiжнародного класу. У Якушицях — найвищiй частинi Шклярської-Поремби — є найкращi у Європi траси для лижного бiгу. Їхня загальна довжина становить понад 150 кiлометрiв. Iзерськi Гори, на яких зосереджуються бiговi траси, часто називають Польською Аляскою. В першi вихiднi березня в цих мiсцях вiдбувається найбiльша лижна iмпреза країни — «Забiг пястiв». Окрiм iнших, тут працює 2 крiсельнi пiдйомники, на яких лижники можуть пiднятися на вершину Шреницi (1362 м).
Снiг у цих краях гарантовано тримається до квiтня мiсяця. У разi потреби його штучно пiдсипають, тому жаданий бiлий покрив є надiйним.
Натомiсть душа моя танула вiд смаку грiтого пива. Глiнтвейном нас уже не здивуєш, а ось тепле з ароматними приправами пиво — це «фiшка» мiсцевих гуралiв (горян). Як i гарячий смажений осципек — овечий сир оригiнальної форми, политий малиновим варенням.
А ще у Карконошах можна вiдгуляти надзвичайну, магiчну Новорiчну нiч просто неба! Перед дванадцятою годиною, провiвши старий рiк, iз гарним настроєм усi гуртами висипають на вулицi. Лунає музика, спалахують лiхтарi, оживають пiдйомники — траси вiдкритi. Звiсно, у подарунок, тобто безкоштовно! Катайтеся, скiльки душi завгодно! I гостi дужче волiють розваг на снiгу, нiж олiв’є у ресторанах. У Карпачi та Шклярськiй-Порембi так святкувати Сильвестра (по-польському, Новий рiк) уже стало гарною i здоровою традицiєю.
Це мiсце справдi з особливим духом. Духом гiр.
ЩЕ РОЗВАГ!
У Карпачi варто вiдвiдати два незвичайнi заклади — Музей ляльок та iграшок, Музей спорту i туризму. А на вершинi Снєжки є каплиця святого Вавжинця — покровителя провiдникiв, оглядовий майданчик, високогiрна метеорологiчна обсерваторiя та метеорологiчний музей.
Можна вiдчути себе справжнiм ковбоєм, якщо вирушити в Карпачi до «Western City». Випивши гарячого пива або вина, спробуйте об’їздити дикого коня, взяти участь у пограбуваннi банку, станцювати з iндiанцем Джо i намити трохи золота. Мiсто ковбоїв:
www.western.com.pl.
У Парку мiнiатюр в Коварах (6 км вiд Карпача) зiбранi найбiльшi красоти Нижньої Силезiї — понад тридцять замкiв, палацiв, костелiв, монастирiв, зменшених у пропорцiї 1:25. I королева польських гiр — Снєжка iз своєю обсерваторiєю. Музей захоплює дорослих i дiтей. Детальнiше: www.park-miniatur.com.
